| dc.description | Шашенков Д.М. Генезис вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 – «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 053 – «Психологія». – Національний університет цивільного захисту України, Харків, 2023.
Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання щодо визначення фундаментальних характеристик теоретико-емпіричних напрацювань вітчизняних дослідників у галузі психології діяльності в особливих умовах.
Комплексна модель дослідження генезису психології діяльності в особливих умовах дозволяє не тільки узагальнити коло її наукових здобутків, але й визначити основні варіанти її розвитку в майбутньому.
Етапом розвитку сучасних поглядів на психологію діяльності в особливих умовах може виступати узагальнення результатів теоретичних та експериментальних (емпіричних) досліджень, що накопичились з 1991 року по теперішній час. Така робота затребувана, по-перше, практичними запитами, перш за все, сектору безпеки та оборони України та, по-друге, - внутрішньою логікою наукової діяльності, яка дає можливість отримати справжнє, адекватне і достовірне знання.
У ході розгляду даного питання:
1. Визначено предмет та проблемне поле спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах».
2. Представлено коло професій, які входять до предметної області спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах» (пожежні, рятувальники, співробітники правоохоронних та спеціалізованих органів, військовослужбовці, космонавти, пілоти, моряки, охоронці, шахтарі, водії, спортсмени, працівники АЕС, особи, що стали жертвами подій, пов’язаних зі специфікою професійної діяльності зазначених категорій фахівців).
3.Виявлено міждисциплінарні зв’язки спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах» з біологічними, технічними, історичними, юридичними, педагогічними, медичними, військовими, соціологічними науками, національною безпекою та державним управлінням.
4. Запропоновано періодизацію становлення та розвитку спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах»: (а) період зародження ідей психології діяльності в особливих умовах (донауковий період). Цей період віднесено у часі від епохи існування Київської Русі (ІХ – ХІІІ століття) до епохи українського козацтва (ХV – ХVІІІ століття); (б) період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як прикладного напрямку науки про людину на етапі розквіту в Російській імперії промисловості, транспорту та військової справи (середина XVIII століття - рубіж ХІХ – ХХ століть); (в) науковий період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як галузі радянської психологічної науки (початок ХХ століття – розпад СРСР); (г) науковий період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як галузі сучасної вітчизняної психологічної науки (1991 – 2021 рр.).
Кожен з виділених у дисертаційній роботі періодів збагатив сучасну спеціальність 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах» власними постулатами.
5. Наведено ієрархію основних проблем, які цікавили вітчизняних психологів вищої кваліфікації в межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». Для усіх 230 дисертацій, захищених за період 1991-2021 рр. за вищезазначеною спеціальністю, перші одинадцять проблем у даній ієрархії виглядають наступним чином: особистість; психологічна підготовка, психологічна готовність; діяльність; негативні психічні стани; стрес та копінг-стратегії; колектив (група, команда, екіпаж, відділення, розрахунок); психологічна адаптація; професіографічний аналіз основних видів ризиконебезпечної діяльності; психологічна допомога та підтримка; професійно-психологічний відбір; реабілітація, реадаптація, постізоляційний період.
6. Обґрунтовані найбільш потужні вітчизняні центри з дослідження проблем в межах спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах»: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького; Національний університет цивільного захисту України; Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського та Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
7. Досліджено гендерну складову вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах».
Доведено, що більшість кваліфікаційних наукових праць за вищезазначеною спеціальністю захищено чоловіками (151 праця, або 66% від загальної кількості захищених кваліфікаційних наукових праць). Жінками захищено 79 дисертацій, що становить 34% від загальної кількості захищених кваліфікаційних наукових праць за період 1991-2021 рр. Іншими словами, - фактично кожна третя дисертація в межах спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах» була захищена жінкою.
Чоловіки-науковці найчастіше оперували такими поняттями: «професійна», «діяльність», «психологічна», «адаптація», «стійкість», «рятувальник». Жінки частіше використовували такі ключові слова: «психологічна», «професійна», «діяльність», «готовність», «стійкість».
Можемо констатувати, що найбільш вживані слова для чоловіків та жінок майже однакові, а невелика різниця між ними не вказує на суттєві розбіжності у наукових інтересах та не є гендерно специфічною.
8. Проведено аналіз теоретико-методологічних основ дисертаційних дослідженнях за спеціальністю 19.00.09. - «Психологія діяльності в особливих умовах». Увесь масив отриманої при аналізі інформації розподілено на три групи – загальнонауковий, загальнопсихологічний та спеціальний.
9. Проаналізовано та упорядковано методи (теоретичні, емпіричні, екпериментальні, психодіагностичні, математико-статистичні, технічні) та психодіагнотичні методики, які застосовувалися вітчизняними науковцями при проведенні досліджень в межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах».
10. Визначено основні варіанти розвитку наукових розробок з проблем психології діяльності в особливих умовах в майбутньому за допомогою перебору комбінацій змін компонентів дисциплінарної організації та системоутворюючих факторів, що детермінують цей розвиток.
Як вихідні показники пропонується обрати актуальні рівні інституціоналізації даної галузі психологічної науки та соціального замовлення, як інтегрального показника затребуваності спеціального знання суспільством та державою.
Розглянуто 4 основні варіанти можливого розвитку однієї з галузей психологічної науки – психології діяльності в особливих умовах: (1) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки нижчий за актуальний при зниженому соціальному замовленні; (2) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки нижчий за актуальний при рівному актуальному або вищому рівні соціального замовлення; (3) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки та соціальне замовлення рівні або вищі за актуальне; (4) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки вищий за високого рівня соціального замовлення.
Оскільки сучасний період розвитку вітчизняної психології діяльності в особливих умовах детермінований значною мірою реакцією на наслідки російсько-української війни, то перспективний її розвиток визначатиметься вираженим соціальним запитом на розробку широкого кола проблем, пов’язаних із профілактикою розвитку серед професійних контингентів сектору безпеки та оборони України бойової психічної травми, наданням нашим захисникам та захисницям психологічної допомоги, психологічної підтримки та психологічної реабілітації, зниженням соціально-психологічних ризиків у зв’язку з поверненням ветеранів бойових дій до нормальних умов життєдіяльності.
Саме тому, найімовірнішими стають три варіанти розвитку при значному соціальному запиті, найбільш небезпечним з яких є варіант «консервації» кризового етапу (варіант 3). У рамках цього варіанту практична складова витіснить дослідження та теоретичне осмислення дослідницького та практичного досвіду, що фактично означатиме зникнення психології діяльності в особливих умовах як прикладної галузі психологічного знання. Функції теоретичного осмислення, наукової рефлексії, прикладних досліджень проблем психології діяльності в особливих умовах перейдуть до інших наукових дисциплін.
Однією з можливих загроз інституціоналізації психології діяльності в особливих умовах може стати обмеження її проблемного поля, його звуження, наприклад, до проблеми оперативного зниження соціально-психологічної напруженості на територіях, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації природного, техногенного, соціального та/або воєнного характеру (варіант 2). Надмірне звуження кордонів може призвести до втрати соціальної значущості психології діяльності в особливих умовах, перехід її прикладних та практичних функцій до інших галузей та дисциплін психології.
Доведено, що найбільш конструктивним варіантом, при якому зростатиме можливість зміцнення самостійного статусу психології діяльності в особливих умовах, є її розвиток як поліпарадигмальної галузі наукового знання (варіант 4). Це передбачає вирішення дослідницьких завдань різними засобами та організаційними формами наукової та практичної діяльності на підставі різних методологічних підходів та різнорівневе психологічне пояснення феноменів, що вивчаються, де кожен рівень є значущим і самостійним за наявності взаємозв’язків та «переходів» між рівнями.
Наукова новизна одержаних результатів:
Вперше:
вирішено завдання цілісного розгляду психології діяльності в особливих умовах (від зародження у вітчизняній суспільній думці до теперішнього часу);
визначено сутність вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах», її особливості, специфічні риси, напрямки та категоріальне поле; розкрито гендерну складову цієї спеціальності; здійснено наукову характеристику спрямованості методів психологічних досліджень, що найчастіше використовуються в межах цієї спеціальності.
Удосконалено:
процес узагальнення результатів теоретичних та експериментальних (емпіричних) психологічних досліджень, що накопичились за певний період часу;
проблемно-хронологічну класифікацію кваліфікаційних наукових праць, захищених в основних вітчизняних центрах з дослідження проблем психології діяльності в особливих умовах (Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького; Національний університет цивільного захисту України; Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського; Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба).
Дістали подальшого розвитку:
наукові погляди щодо розкриття структури та категоріального статусу методологічних основ психологічних досліджень.
Практичне значення представлених у кваліфікаційній науковій праці результатів обумовлено тим, що вони дозволяють доповнити історію розвитку вітчизняної психології на основі урахування динаміки формування одного з її напрямків, розширити джерельну базу історико-психологічних досліджень, концептуалізувати підхід до вивчення історії становлення та розвитку наукового спрямування та галузі психології.
Практичне значення дослідження пов’язано також з можливістю вдосконалення навчально-методичних комплексів з історії вітчизняної психології, а також навчальних програм, що використовуються у підготовці та перепідготовці кадрів у галузі екстремальної та кризової психології, психології діяльності в особливих умовах.
Отримані результати можливо використовувати у процесі розробки рекомендацій та цільових програм щодо психологічного забезпечення діяльності працівників сектору безпеки та оборони України з метою мінімізації негативних психологічних наслідків їх діяльності в умовах надзвичайної ситуації природного, техногенного, соціального та/або воєнного характеру.
SUMMARY
Shashenkov D.M. The genesis of the national specialty 19.00.09 – «Psychology of human activity performed under special conditions» – Qualifying scientific work as a manuscript.
Thesis for a PhD in 05 – «Social and behavioral sciences», specialty 053 – «Psychology». – National University of Civil Defense of Ukraine, State Emergency Service of Ukraine, Kharkiv, 2024.
The thesis aims to determine the fundamental characteristics of theoretical and empirical research of domestic scientists in the area of psychology of human activity performed under special conditions.
The comprehensive approach to the research in the genesis of psychology of human activity performed under special conditions allows not only to summarize the scientific achievements related to the subject in question, but also to define the main ways of scientific development of the above mentioned subject in future.
The summary of the results of theoretical and experimental (empirical) research in psychology of human activity performed under special conditions accumulated from 1991 up to now can be considered as a stage in the development of modern views on the issue. The thesis is inspired by practical requests, stipulated by, first of all, the security and defense of Ukraine and, secondly, arising merely from the internal logic of scientific research, providing an opportunity to obtain true and reliable data.
Main tasks of the study in question that have been fulfilled:
1. The subject of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» as well as all the related scientific issues has been defined.
2. The range of major-related professions making part of the subject area (i.e. firefighters, rescuers, policemen, representatives of special civil protection and state border guard services, military servicemen, astronauts, pilots, sailors, security guards, miners, drivers, athletes, NPP and APS personnel, victims of specific professional activity accidents related to any of the professions mentioned above) has been given.
3. The existence of interdisciplinary connections between the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» with other majors in differents fields of science (biology, engineering, history, legal studies, teaching, medicine, military science, sociology, national security and public administration) has been evidentiated.
4. A chronological arrangement for the periods of formation and development of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» has been suggested. They are (a) the period of emergence of the first conceptions in the area of psychology of human activity performed under special conditions (pre-scientific period). This period includes the timespan from Kyivan Rus (IX – XIII centuries) till the epoch of Ukrainian Cossackdom (XV –XVIII centuries); (b) the period of development of the psychology of human activity performed under special conditions as an applied branch of human science in the context of active development of industry, transport and military science in the Russian Empire (from the middle of XVIII century up to the end of XIX – beginning of XX centuries); (c) the period of development of the psychology of human activity performed under special conditions as a branch of Soviet psychological science (from the beginning of XX century up to the fall of the USSR); (d) the period of development of the psychology of human activity performed under special conditions as a branch of modern Ukrainian psychological science (1991 – 2021).
Each of the mentioned periods of development contributed to the general enrichment of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» by their own postulations.
5. The ranking of the main issues domestic psychologists were interested in within the framework of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» has been established. All the 230 theses written and defended in the area of study in question in 1991 – 2021 focused on the following scientific issues given here downwards in the order of importance: personality; psychological preparation, psychological readiness; activity; negative mental states; stress and coping strategies; a team (a group, a team, a crew, a department, a unit) as a phenomenon; psychological adaptation; professional analysis of the main types of risky activities; psychological help and support; professional and psychological selection; rehabilitation, readaptation, the period of post-isolation.
6. The most important domestic research centers studying the scientific issues outlined within the framework of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» have been manifested. They are Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine; National University of Civil Defense of Ukraine; Ivan Chernyakhivskyi National University of Defense of Ukraine and Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University.
7. The gender component of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» has been exploded.
The study proves that the majority of scientific research in the above-mentioned field is made by male scientists (151 scientific work or 66% from the total volume of scientific research). 79 scientific works (or 34% from the total volume of research made in 1991-2021) were prepared by female scientists. In other words, every third scientific work or a thesis within the framework of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» is made by female scientists.
The most often male scientists used the following key words: «professional», «activity», «psychological», «adaptation», «sustainability», and «rescuer», whereas female scientists tended to use the following key words: «psychological», «professional», «activity», «readiness», «stability».
We can state that the most frequently used key words both for male and female scientific authors are practically the same, and the insignificant difference we spot in the vocabulary is not gender specific and does not finally result in a gap in scientific interests and aspirations.
8. Theoretical and methodological foundations of research studies carried out within the framework of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» have been analyzed. The entire volume of information obtained as a result of the analysis is divided into three groups, i.e. general scientific, general psychological, and special information.
9. The methods (theoretical, empirical, experimental, psychodiagnostic, mathematical-statistical, technical) and psychodiagnostic approaches used by domestic scientists in their research within the framework of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» have been analyzed and arranged.
10. The main ways of future development of scientific research within the framework of psychology of human activity performed under special conditions using different combinations of arrangements and system-forming factors determining the above-mentioned development have been outlined.
It is suggested hereby to take current levels of institutionalization of the branch of psychology in question as initial markers of development alongside with the social demand for special knowledge, because social demand usually shows to what extent any kind of special knowledge is important for the state and the society.
Four main variants of the eventual development of one of the branches of psychological science, i.e. psychology of human activity performed under special conditions have been examined. They are as follows: (1) the level of institutionalization of the branch of psychological science in question is lower than the current general level, and the social demand for this kind of special knowledge in the society is low; (2) the level of institutionalization of the branch of psychological science in question is lower than the current general level, and the level of social demand for this kind of special knowledge is the same or higher; (3) the level of institutionalization of the branch of psychological science in question and the level of social demand for this kind of special knowledge are equal to or higher than the current general level; (4) the level of institutionalization of the branch of psychological science in question exceeds the level of social demand for this kind of special knowledge, although nonetheless the latter remains high.
Since the current period of development of the domestic psychology of human activity performed under special conditions is highly determined by the reaction of the society to the Russian-Ukrainian war, future prospects of the research area in question depend on the social demand for the exploration of a wide range of problems related to the prevention of post-war mental traumatic syndrome in Ukrainian combatants, provided psychological assistance, support, and rehabilitation, alleviation of social and psychological risks arising when combat veterans return to their daily routine and activities.
That is why under a significant social demand there are three the most typical ways of development of the research area in question, where the most dangerous one is the «conservation» of the crisis stage (i.e. option 3). Within this option, the practical component preponderates over both the research itself and the theoretical understanding of research and practical experience, and finally ruins the mere groundwork of the psychology of human activity performed under special conditions to the extent it disappears as an applied branch of psychological knowledge.
As a result, theoretical understanding, scientific reflection, and applied research in psychology of human activity performed under special conditions gradually become part of other scientific disciplines.
One of the eventual dangers of institutionalization of the psychology of human activity performed under special conditions may be excessive limitation and narrowing of its problematic area, for example, solely to the problem of rapid release of socio-psychological tension within the territories affected by different kinds of public and disaster emergencies: natural, industrial, social and/or military (i.e. option 2). Excessive limitation of the framework of problems making (or not) part of the area in question may finally lead to the depreciation of the social value of psychology of human activity performed under special conditions in favor of other branches of psychology.
It is proved that the most constructive way of development of psychology of human activity performed under special conditions as an independent branch of psychology is working it out as a polyparadigmatic branch of scientific knowledge (i.e. option 4). This scheme allows setting goals and finding solutions for scientific tasks in a multitude of ways, using different organizational forms of scientific and practical methods, applying various methodological approaches and resorting to a multi-level psychological explanation of psychological phenomena a scientist deals with, where each level is significant and independent provided that all of them are interrelated and easily ‘switched’ between each other.
Academic novelty of the scientific research
The obtained results allowed for the first time:
the problem of holistic comprehension of the psychology of human activity performed under special conditions (from the origin to the present time) has been solved;
the essence of the specialty 19.00.09 «Psychology of human activity performed under special conditions» determining its particularities, specific features, research orientation and categorial field as well as the gender component and scientific description methods of psychological research, used and applied the most frequently has been formulated.
The obtained results allowed improving:
the process of generalization of the results of theoretical and experimental (empirical) psychological research within a certain timespan;
the problem-chronological classification of qualifying scientific works made in the main domestic research centers dealing with issues of psychology of human activity performed under special conditions (Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine; National University of Civil Defense of Ukraine; Ivan Chernyakhivskyi National University of Defense of Ukraine and Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University).
The obtained results contributed to the future development of:
the scientific views on the structure and categorial status of methodological foundations of psychological research.
The practical significance of the results described and represented in the thesis lies in the fact that they allow to make a contribution to the history of the development of domestic psychology taking into account the dynamics of the development of one of its branches, to expand the source base of historical and psychological research, to develop a concept of an approach to the study of history of formation and development of a scientific area as well as a branch of psychology.
Besides, the scientific research in question provides a practical possibility to improve educational and methodological complex approaches to the history of domestic psychology, as well as educational training and retraining programs both in the area of professional extreme and crisis psychology and psychology of human activities performed under special conditions.
The obtained results can be applied for recommendations and in targeted psychological support programs created for the staff of the security and defense sector of Ukraine in order to minimize the negative psychological impact of their professional activities on their mental and emotional state, when they have to work in the conditions of emergency of any kind: natural, industrial, social and/or military. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Шашенков Д.М. Генезис вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 – «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 053 – «Психологія». – Національний університет цивільного захисту України, Харків, 2023.
Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання щодо визначення фундаментальних характеристик теоретико-емпіричних напрацювань вітчизняних дослідників у галузі психології діяльності в особливих умовах.
Комплексна модель дослідження генезису психології діяльності в особливих умовах дозволяє не тільки узагальнити коло її наукових здобутків, але й визначити основні варіанти її розвитку в майбутньому.
Етапом розвитку сучасних поглядів на психологію діяльності в особливих умовах може виступати узагальнення результатів теоретичних та експериментальних (емпіричних) досліджень, що накопичились з 1991 року по теперішній час. Така робота затребувана, по-перше, практичними запитами, перш за все, сектору безпеки та оборони України та, по-друге, - внутрішньою логікою наукової діяльності, яка дає можливість отримати справжнє, адекватне і достовірне знання.
У ході розгляду даного питання:
1. Визначено предмет та проблемне поле спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах».
2. Представлено коло професій, які входять до предметної області спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах» (пожежні, рятувальники, співробітники правоохоронних та спеціалізованих органів, військовослужбовці, космонавти, пілоти, моряки, охоронці, шахтарі, водії, спортсмени, працівники АЕС, особи, що стали жертвами подій, пов’язаних зі специфікою професійної діяльності зазначених категорій фахівців).
3.Виявлено міждисциплінарні зв’язки спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах» з біологічними, технічними, історичними, юридичними, педагогічними, медичними, військовими, соціологічними науками, національною безпекою та державним управлінням.
4. Запропоновано періодизацію становлення та розвитку спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах»: (а) період зародження ідей психології діяльності в особливих умовах (донауковий період). Цей період віднесено у часі від епохи існування Київської Русі (ІХ – ХІІІ століття) до епохи українського козацтва (ХV – ХVІІІ століття); (б) період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як прикладного напрямку науки про людину на етапі розквіту в Російській імперії промисловості, транспорту та військової справи (середина XVIII століття - рубіж ХІХ – ХХ століть); (в) науковий період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як галузі радянської психологічної науки (початок ХХ століття – розпад СРСР); (г) науковий період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як галузі сучасної вітчизняної психологічної науки (1991 – 2021 рр.).
Кожен з виділених у дисертаційній роботі періодів збагатив сучасну спеціальність 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах» власними постулатами.
5. Наведено ієрархію основних проблем, які цікавили вітчизняних психологів вищої кваліфікації в межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». Для усіх 230 дисертацій, захищених за період 1991-2021 рр. за вищезазначеною спеціальністю, перші одинадцять проблем у даній ієрархії виглядають наступним чином: особистість; психологічна підготовка, психологічна готовність; діяльність; негативні психічні стани; стрес та копінг-стратегії; колектив (група, команда, екіпаж, відділення, розрахунок); психологічна адаптація; професіографічний аналіз основних видів ризиконебезпечної діяльності; психологічна допомога та підтримка; професійно-психологічний відбір; реабілітація, реадаптація, постізоляційний період.
6. Обґрунтовані найбільш потужні вітчизняні центри з дослідження проблем в межах спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах»: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького; Національний університет цивільного захисту України; Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського та Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
7. Досліджено гендерну складову вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах».
Доведено, що більшість кваліфікаційних наукових праць за вищезазначеною спеціальністю захищено чоловіками (151 праця, або 66% від загальної кількості захищених кваліфікаційних наукових праць). Жінками захищено 79 дисертацій, що становить 34% від загальної кількості захищених кваліфікаційних наукових праць за період 1991-2021 рр. Іншими словами, - фактично кожна третя дисертація в межах спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах» була захищена жінкою.
Чоловіки-науковці найчастіше оперували такими поняттями: «професійна», «діяльність», «психологічна», «адаптація», «стійкість», «рятувальник». Жінки частіше використовували такі ключові слова: «психологічна», «професійна», «діяльність», «готовність», «стійкість».
Можемо констатувати, що найбільш вживані слова для чоловіків та жінок майже однакові, а невелика різниця між ними не вказує на суттєві розбіжності у наукових інтересах та не є гендерно специфічною.
8. Проведено аналіз теоретико-методологічних основ дисертаційних дослідженнях за спеціальністю 19.00.09. - «Психологія діяльності в особливих умовах». Увесь масив отриманої при аналізі інформації розподілено на три групи – загальнонауковий, загальнопсихологічний та спеціальний.
9. Проаналізовано та упорядковано методи (теоретичні, емпіричні, екпериментальні, психодіагностичні, математико-статистичні, технічні) та психодіагнотичні методики, які застосовувалися вітчизняними науковцями при проведенні досліджень в межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах».
10. Визначено основні варіанти розвитку наукових розробок з проблем психології діяльності в особливих умовах в майбутньому за допомогою перебору комбінацій змін компонентів дисциплінарної організації та системоутворюючих факторів, що детермінують цей розвиток.
Як вихідні показники пропонується обрати актуальні рівні інституціоналізації даної галузі психологічної науки та соціального замовлення, як інтегрального показника затребуваності спеціального знання суспільством та державою.
Розглянуто 4 основні варіанти можливого розвитку однієї з галузей психологічної науки – психології діяльності в особливих умовах: (1) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки нижчий за актуальний при зниженому соціальному замовленні; (2) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки нижчий за актуальний при рівному актуальному або вищому рівні соціального замовлення; (3) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки та соціальне замовлення рівні або вищі за актуальне; (4) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки вищий за високого рівня соціального замовлення.
Оскільки сучасний період розвитку вітчизняної психології діяльності в особливих умовах детермінований значною мірою реакцією на наслідки російсько-української війни, то перспективний її розвиток визначатиметься вираженим соціальним запитом на розробку широкого кола проблем, пов’язаних із профілактикою розвитку серед професійних контингентів сектору безпеки та оборони України бойової психічної травми, наданням нашим захисникам та захисницям психологічної допомоги, психологічної підтримки та психологічної реабілітації, зниженням соціально-психологічних ризиків у зв’язку з поверненням ветеранів бойових дій до нормальних умов життєдіяльності.
Саме тому, найімовірнішими стають три варіанти розвитку при значному соціальному запиті, найбільш небезпечним з яких є варіант «консервації» кризового етапу (варіант 3). У рамках цього варіанту практична складова витіснить дослідження та теоретичне осмислення дослідницького та практичного досвіду, що фактично означатиме зникнення психології діяльності в особливих умовах як прикладної галузі психологічного знання. Функції теоретичного осмислення, наукової рефлексії, прикладних досліджень проблем психології діяльності в особливих умовах перейдуть до інших наукових дисциплін.
Однією з можливих загроз інституціоналізації психології діяльності в особливих умовах може стати обмеження її проблемного поля, його звуження, наприклад, до проблеми оперативного зниження соціально-психологічної напруженості на територіях, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації природного, техногенного, соціального та/або воєнного характеру (варіант 2). Надмірне звуження кордонів може призвести до втрати соціальної значущості психології діяльності в особливих умовах, перехід її прикладних та практичних функцій до інших галузей та дисциплін психології.
Доведено, що найбільш конструктивним варіантом, при якому зростатиме можливість зміцнення самостійного статусу психології діяльності в особливих умовах, є її розвиток як поліпарадигмальної галузі наукового знання (варіант 4). Це передбачає вирішення дослідницьких завдань різними засобами та організаційними формами наукової та практичної діяльності на підставі різних методологічних підходів та різнорівневе психологічне пояснення феноменів, що вивчаються, де кожен рівень є значущим і самостійним за наявності взаємозв’язків та «переходів» між рівнями.
Наукова новизна одержаних результатів:
Вперше:
вирішено завдання цілісного розгляду психології діяльності в особливих умовах (від зародження у вітчизняній суспільній думці до теперішнього часу);
визначено сутність вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах», її особливості, специфічні риси, напрямки та категоріальне поле; розкрито гендерну складову цієї спеціальності; здійснено наукову характеристику спрямованості методів психологічних досліджень, що найчастіше використовуються в межах цієї спеціальності.
Удосконалено:
процес узагальнення результатів теоретичних та експериментальних (емпіричних) психологічних досліджень, що накопичились за певний період часу;
проблемно-хронологічну класифікацію кваліфікаційних наукових праць, захищених в основних вітчизняних центрах з дослідження проблем психології діяльності в особливих умовах (Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького; Національний університет цивільного захисту України; Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського; Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба).
Дістали подальшого розвитку:
наукові погляди щодо розкриття структури та категоріального статусу методологічних основ психологічних досліджень.
Практичне значення представлених у кваліфікаційній науковій праці результатів обумовлено тим, що вони дозволяють доповнити історію розвитку вітчизняної психології на основі урахування динаміки формування одного з її напрямків, розширити джерельну базу історико-психологічних досліджень, концептуалізувати підхід до вивчення історії становлення та розвитку наукового спрямування та галузі психології.
Практичне значення дослідження пов’язано також з можливістю вдосконалення навчально-методичних комплексів з історії вітчизняної психології, а також навчальних програм, що використовуються у підготовці та перепідготовці кадрів у галузі екстремальної та кризової психології, психології діяльності в особливих умовах.
Отримані результати можливо використовувати у процесі розробки рекомендацій та цільових програм щодо психологічного забезпечення діяльності працівників сектору безпеки та оборони України з метою мінімізації негативних психологічних наслідків їх діяльності в умовах надзвичайної ситуації природного, техногенного, соціального та/або воєнного характеру. | uk_UA |
