ОЦІНКА ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВОДОТОКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ РИЗИКУ В УМОВАХ ВОЄННОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Abstract

Оцінювання екологічного ризику погіршення стану водних об’єктів виконувалося поетапно. В першу чергу визначається перелік забруднюючих речовин, які перевищують значення екологічного нормативу. Вважається, що саме ці речовини сприяють розвитку деградаційних процесів в водній екосистемі. На другому етапі визначається ризик у відношенні показників, що характеризуються ольфакторно-рефлекторним ефектом впливу (запах, присмак, колір), та інших показників, що формують якість води. На наступному етапі визначається сумарний екологічний ризик погіршення стану водних об’єктів. Вплив хімічних речовин на органолептичні властивості води може проявлятися в зміні її запаху, смаку і кольору, а також в утворенні поверхневої плівки або піни. Критерієм для розробки моделей показників, що характеризуються нюхово-рефлекторним ефектом впливу, є зорово-органолептичний принцип оцінки. Теоретичною основою пошуку порогових концентрацій впливу на запах і смак води є психофізичний закон Вебера-Фехнера, згідно з яким інтенсивність відчуття пропорційна логарифму концентрації речовини. Оцінка загального ризику органолептичних ефектів проводилася шляхом вибору його максимального значення з усієї групи значень, характерних для кожної з речовин. Оцінка ризику є базою для оцінки впливу на довкілля як функції впливу стресу у басейні річки. В результаті оцінки ризику результатів можливого впливу військових дій на об’єкт комунального господарства встановлено, що в переліку пріоритетних речовин при аварійному впливі, крім органолептичних показників, на перший план виходить азотна група (значення на порядок вищі, ніж за нормальних умов). Це може спричинити негативний вплив на здоров’я, спричиняючи мутагенну та канцерогенну дію, а також прискорює евтрофікацію водного об’єкту.